Як правильно вибрати стабілізатор напруги

Як правильно вибрати стабілізатор напруги

Практично всі види стабілізаторів придатні для побутового використання. Щоб остаточно визначити, який саме стабілізатор напруги вибрати, потрібно знати головні критерії приладів та їх відповідність конкретним потребам.

Важливо вірно підібрати стабілізатор напруги мережі, адже від цього залежить нормальна робота Ваших приладів, електроінструменту, апаратури, а також довговічність і справність самого приладу (стабілізатора). При виборі його параметрів потрібно враховувати технічні характеристики та особливості електричної мережі у вашому районі.

Напруга в електричних мережах умовно ділиться на:

  • низьку (відхилення параметрів мережі нижче 220В або 380В)
  • високу (відхилення параметрів вище 220В або 380В)
  • стрибкоподібну (відхилення параметрів мережі хаотично знижуються або підвищуються відносно показника 220В або 380В)

Отже, вибір моделі стабілізатора потрібно здійснювати, орієнтуючись, в першу чергу, на дані характеристик мережі району, де передбачається експлуатувати стабілізатор.

Якщо Ви з'ясували всі параметри Вашої електромережі, то переходимо до вибору стабілізатора.

Основні характеристики

Фазність

Якщо у вас однофазна мережа і немає приладів, які потребують підключення трьох фаз, то вибір очевидний — це однофазний стабілізатор.

Якщо мережа трьохфазна, зрозуміло, що при наявності хоча б одного 3-фазного споживача необхідний трьохфазний стабілізатор. Але, на практиці зрозуміло, що набагато дешевше та вигідніше використовувати три однофазних стабілізатори. У випадку, коли хоч на одній з фаз зникне напруга, трьохфазний стабілізатор відімкне все обладнання, у тому числі й однофазне. До того ж, ні для кого не є секретом, що будь-яке обладнання може вийти з ладу. Якщо у трьохфазному стабілізаторі вийде з ладу одна із секцій — відключати та везти у ремонт необхідно весь блок. У результаті чого всі три фази залишаться незахищеними. Набагато простіше замінити один з однофазних стабілізаторів.

Принцип дії стабілізатора

Релейний тип.

За принципом це найпростіший стабілізатор зі ступеневим регулюванням. Процес регулювання здійснюється силовими реле та платою управління. До переваг релейних стабілізаторів відносять їх помірну вартість, простоту в експлуатації, добрі показники перевантажувальної здатності. З недоліків – деякі незручності, повязані з заміною силового реле, але це буває не часто, так як сучасні реле мають досить великий термін експлуатації. Точність таких стабілізаторів 220В 5-10%, чого цілком достатньо для сучасної побутової техніки та апаратури.

Сервопривідний (електромеханічний) тип.

Такі стабілізатори забезпечують найбільш плавне регулювання параметрів напруги мережі та, відповідно, високу точність. Плавність регулювання-це головна відмінна особливість та перевага сервопривідного стабілізатора напруги. Регулювання базується на роботі серводвигуна. Спеціальні графітові щітки  пересуваються по обмотках трансформатора максимально плавно. Точність стабілізаторів висока – 2%. Перевагами таких стабілізаторів є відносно невисока вартість, компактність, робота в широкому діапазоні вхідної напруги, простота в обслуговуванні, здатність витримувати досить серйозні навантаження. До недоліків віднесемо лише невеликий шум в роботі і невеликий термін служби. Сервопривідні стабілізатори напруги не бажано використовувати у випадках, коли відмічаються досить часті та різкі перепади та провали напруги в мережі, через те, що конструкція апарату має достатню кількість зношуючихся (в результаті тертя) частин.

Електронний тип.

Електронні (симісторні/тиристорні) стабілізатори напруги – це такі стабілізатори, які здатні моментально (швидкість реагування 10 мс) забезпечити стабілізацію напруги. Тільки електронні стабілізатори можуть похвалитися найвищою точністю, продуктивністю та довговічністю. Стабілізація напруги відбувається ступенево. Конструкція апарату містить силові ключі (симістори/тирістори) і контролер. Його точність залежить від кількості ступенів регулювання (9, 12, 16, 36, 48).  Стабілізатори з найбільшою кількістю ступенів регулювання забезпечують найвищу точність стабілізації до 1%. До переваг даного виду стабілізаторів слід віднести абсолютний (100%) захист електроапаратури від будь-яких перепадів в мережі, безшумність в роботі, найбільший термін роботи (щонайменше 10 років), найвища перевантажувальна здатність (перевантаження 20% до 12 годин, перевантаження 100% 1 хвилина), компактність. До недоліків відносять лише відносно високу вартість. На даний момент, симісторні стабілізатори напруги є найбільш затребуваними на ринку стабілізаторів напруги.

Потужність

При виборі стабілізатора слід враховувати сумарну потужність приладів, що підключаються до нього. Зазвичай вона вказується в паспорті виробів. Не можна забувати і про те, що прилади, що мають електродвигун, в момент запуску споживають такі кількість енергії, яка в декілька разів перевищує її номінальну потужність. Тому кінцева допустима для стабілізатора потужність повинна перевищувати сумарну в 3-5 разів, інакше при включенні обладнання кожен раз буде спрацьовувати захист.

При виборі потужності необхідно враховувати характер навантаження.

Активне навантаження. Прилади, що перетворюють електричну енергію в світло і тепло, такі як лампи розжарювання, праски, електроплити, нагрівачі - це прилади з активним навантаженням. Одиниця виміру активної навантаження - кВт, при виборі стабілізатора для таких приладів поправочні коефіцієнти не потрібні. Якщо спільна активна потужність дорівнює 1кВт, то вистачить встановити стабілізатор із аналогічною потужністю.

Реактивне навантаження. Так звану реактивну потужність споживають ємнісні або індуктивні прилади, такі як електродвигуни або пристрої з конденсаторними батареями. Повна потужність подібних пристроїв складається з активної  і реактивної,  і вимірюється в кВА. При виборі стабілізатора для приладів такого типу з повної потужності відокремлюють активну, помноживши повну потужність в кВА на показник косинуса фі, який вказаний в паспорті пристрою. Коли це значення не вказане, за його середнє значення приймається 0,7.

Запас потужності

Для збільшення терміну служби стабілізатора бажано передбачити запас потужності близько 20%. Режим роботи пристрою буде при цьому більш щадним, а при необхідності до нього можна буде підключити й інші прилади.

Точність стабілізації

Вибір точності стабілізатора залежить від типу і особливості обладнання, яке потрібно захистити. Наприклад, звичайна побутова техніка без проблем працює в умовах невеликих відхилень (до 10%) напруги від стандартного 220 (380) В. Тому для неї цілком вистачить стабілізатора з точністю в проміжку 5-10%. А ось для спеціалізованого медичного або іншого високоточного обладнання знадобиться більш точна стабілізація напруги - з допустимим відхиленням до 1-3%. Дізнатися детальні вимоги до параметрів електроживлення можна в інструкції до тої чи іншої техніки.

Пусковий струм

Будь-який електродвигун у момент ввімкнення споживає в кілька разів більше енергії, ніж зазвичай. Якщо стабілізатор на це не розрахований - він буде вимикати живлення щоразу після запуску двигуна. Так що, якщо в домі стоїть кондиціонер, водяний насос, холодильник або інша техніка з електроприводами, підбирати стабілізатор необхідно так, щоб його потужність була втричі більшою за потужність приладів.

Спосіб установки

Стабілізатори бувають настінні та підлогові. При виборі місця потрібно пам’ятати, що стабілізатор при роботі нагрівається і його вентилятори повинні мати можливість вільно працювати. Шкідливий вплив на стабілізатор роблять вологість, пил, низька або висока температура. Не можна встановлювати його в сирих підвалах або горищах. Оптимальним місцем для установки магістрального стабілізатора напруги на дачі і в будинку буде точка, поруч з розподільним щитком в коридорі або сухій коморі.

Наявність дисплея

Деякі моделі стабілізаторів оснащені інформаційним дисплеєм, що фіксує всі показники роботи: вхідну і вихідну напругу, величину навантаження, повідомлення про аварію і причини її виникнення (в стабілізаторі, в мережі, в навантаженні). Для того, щоб не перенавантажувати стабілізатор, до нього рекомендується підключати тільки ті прилади, робота яких дійсно потребує постійних значень напруги: телевізор, комп'ютер, холодильник, освітлювальні прилади. Побутові нагрівальні прилади, обладнані ТЕНами, до стабілізатора підключати непотрібно, так як вони можуть функціонувати і при нестабільній напрузі. Це ж стосується і приладів з високими пусковими струмами (насоси, зварювальні апарати), які при включенні здатні викликати спрацьовування захисту в стабілізаторі і знеструмлення всієї мережі.